Природознавство 5 клас

Історія вивчення клітини  (Л.В.Ковтонюк «Уроки природознавства»)

Світ клітин невидимий неозброєним оком. Він залишався повністю невідомим до середини XVII ст., поки люди не навчилися шліфувати лінзи і використовувати їх для розширення можливостей зору.

Одним із перших творців мікроскопа був англієць Роберт Гук — фізик, метеоролог, біолог, інженер, архітектор, один із найвизначніших представників свого часу. У 1665 р. він опублікував чудовий альбом малюнків під назвою «Мікрографія», що зображують його спостереження під мікроскопом. Отак і буде надалі. Мікроскоп даватиме людині можливість зазирнути у святая святих життя, його ж вабливі таємниці спонукатимуть вдосконалювати мікроскоп. На тих, хто вибрав у науці шлях винахідників мікроскопа, чекали несподіванки і відкриття.

Першою людиною, яка побачила клітини, був саме Роберт Гук. Його першим примітивним мікроскопом була трубка з лінзами.

- Мікроскоп — «мікрос» малий, «скопео* розглядаю.

1665 року, намагаючись зрозуміти, чому коркове дерево так добре плаває, він почав розглядати тонкі зрізи корки за допомогою свого пристрою. Гук виявив, корка розділена на безліч крихітних комірок, які нагадали йому монастирські келії. Він назвав ці комірки клітинами (англ. Cell — келія, комірка, клітина). 1674 року голландський майстер Антоній ван Левенгук за допомогою мікроскопу вперше побачив у краплині води «тваринок» — живі організми, що рухались (амеби, бактерії). 1675 року італійський лікар Марчелло Мальпіґі, а у 1682 році — англійський ботанік Неємія Грю підтвердили клітинну будову рослин. Антоні ван Левенгук 1683 р. удосконалив мікроскоп: той мав кілька лінз одна над одною і збільшував у 270 разів. У 1802-1808 pp. французький учений Шарль Франсуа Мірбель встановив, що всі рослини складаються з тканин, утворених клітинами.

У середині XIX ст. клітинна теорія стала загальновизнаною і послужила основою для науки про клітину — цитологи. До кінця XIX ст. було відкрито багато компонентів клітини. їх описали і дали їм назви. Прогрес у цитології був неможливий до появи нових технічних засобів, наприклад, електронного мікроскопа. І такий мікроскоп був сконструйований у середині 1930-х років, після чого цитологи вперше заглянули в клітину за його допомогою і побачили багато невідомих раніше структур, які потребували детального вивчення.

БУДОВА КВІТКОВИХ РОСЛИН

У квіткових рослин є такі органи: корінь, пагін (стебло, листок), квітка, плід

1) Корінь. Головні функції кореня - закріпити рослину в ґрунті й забезпечити її поживними речовинами. 

Від основного стержня відходять тоненькі кореневі волоски - саме вони і є головними постачальниками поживних речовин до кореня.

2)Пагін. Він складається  зі стебла і листя. Стебло - це транспортний шлях, по якому рухаються розчинені поживні речовини до інших органів рослини. залежно від будови і розміру стебла наземні рослини поділяють на трав'янисті, чагарникові (кущі) та деревні.

Листя складається з листкової пластинки й листкової ніжки. За допомогою листкової ніжки листкова пластинка кріпиться до стебла. Зеленого кольору  листковій пластинці надає речовина, яка міститься в цитоплазмі клітин і яку називають хлорофіл. Головне завдання листя - випаровувати воду й утворювати поживні речовини.

3) Квітка має складну будову. Головна функція квітки - розмноження, тобто збільшення чисельності подібних рослин. З квітки розвивається плід. Плід може мати одну насінину або багато насіння.

Крім того, що плід містить поживні речовини, він ще захищає насіння, так само, як шкаралупа захищає яйце.

4) Плід виростає через якийсь час  на місці квітки

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЄКТ

ТЕМА «ВИРОЩУВАННЯ НАЙВИЩОЇ БОБОВОЇ РОСЛИНИ»

МЕТА: з’ясувати умови, за яких можна виростити найкращі бобові рослини.

Обладнання: блюдце, марля або бинт, вода для поливу, дві однакові пластикові склянки, грунт, насіння квасові або гороху

ХІД РОБОТИ.

1.1.Для початку роботи потрібно підготувати насіння (обрати ціле, не поїдене комахами).

Дно блюдця застелити кількома шарами марлі. Зволожити. Покласти 10 насінин квасолі або гороху. Накрити кількома шарами марлі. Поставити в тепле місце(можливо на кілька днів). Часто зволожувати. До появи ознак проростання насіння ( оболонка насіння лопає і з’являється маленький росток)

2.1. Оберіть чинник, який будете досліджувати: освітленість, температуру чи вологість.

3.1. Якщо досліджуєте освітленість. У дві однакові склянки посадити по 3 насінини. Одну склянку помістити на підвіконня, іншу – подалі від сонячного проміння цієї ж кімнати. Поливати за потребою (але однаково). Вести спостереження.

3.2. Якщо досліджуєте температуру. У дві однакові склянки посадити по 3 насінини. Одну склянку помістити на підвіконня найтеплішої, іншу – на підвіконня найхолоднішої кімнати. Поливати за потребою (але однаково). Вести спостереження.

3.3. Якщо досліджуєте вологість. У дві однакові склянки посадити по 3 насінини. Обидві склянки поставити поруч на підвіконня. Але одну поливати щодня, іншу через день. ( не заливати) Вести спостереження.

4.1. Результати спостережень заносити в таблицю:

Умова, які досліджується
Дата висадки
Дата появи перших паростків
Висота рослини( вимірюється щодня в той самий час, після появи паростків
1 день (дата)
2 день (дата)
3 день (дата)
4 день (дата)
5 день (дата)
6 день (дата)
7 день (дата)
8 день (дата)
9 день (дата)
10 день (дата)
11 день (дата)
12 день (дата)
13 день (дата)
14 день (дата)

Підказка https://www.youtube.com/watch?v=NVif-3XMWUE